85Л (відповідь автора теми):
У відповідь 83-му: я вже казав, мені просто подобається насолоджуватися холостяцьким життям, а не те, що я не можу нікого знайти, ха-ха.
У відповідь 84-му: будь ласка, не треба постійно думати в бік одностатевих стосунків, я натурал до мозку кісток, навіть можна сказати — затятий натурал. До того ж, скажімо так: насправді в житті геїв не так вже й багато. Кажуть, в середньому на кожну сотню людей припадає п’ятеро гомосексуалів. У нашому клані близько сотні гравців, отже, має бути п’ятеро геїв, але парочка С.Б. за кількістю «нетрадиційних» тягне одразу на десятьох, тому в сумі їх вже двадцять, і більше нікого немає, дякую.
86Л:
Математичні здібності автора теми просто вражають.
87Л:
Обличчя з купою запитань! Автор, ти що, серйозно так рахуєш?! Схаменися, благаю! Не тікай від реальності!
88Л (відповідь автора теми):
Коли я виніс заступника голови одним махом, то сів на його труп, щоб відновити сили, і написав у чат поблизу: «Вставай».
Заступник: «…Не встану».
Через деякий час він знову озвався: «Тобі не здається, що ми зараз виглядаємо трохи дивно?»
Я: «Не здається. Це якраз ти виглядаєш дивно».
У цей момент я побачив у чаті, як С. пише Б.: «Любий, подобається новий аксесуар із крамниці?»
Б.: «Подобається».
С. надіслав смайлик і додав: «Я знав. Вже купив тобі, перевір пошту, коли повернешся в головне місто».
Б. стримано відповів: «Дякую».
С. зробив жест, ніби гладить Б. по щоці, і промовив: «У любі шкіра світла, цей аксесуар пасуватиме лише тобі».
Я: «…» Насправді, у цій грі змінити колір шкіри можна за кілька монет, і тільки гравцеві вирішувати, бути йому чорним чи білим.
Б. залишився задоволений солодкими промовами С.: «Угу».
С. скористався моментом і почав вимагати: «Скажи щось приємне».
Б. трохи помовчав і відповів: «Чоловіче, ти в мене найкращий».
Після цього їхні ігрові персонажі поцілувалися — серед білого дня, жодного сорому.
Чесно кажучи, я дещо не розумію: чому, коли С. і Б. сюсюкаються, вони завжди використовують чат поблизу, а не особисті повідомлення? Зазвичай такі сопливі речі соромно казати при всіх, тому, окрім того, що вони обоє обожнюють виставляти свої стосунки напоказ і дратувати самотніх гравців, інших пояснень я не знаходжу.
Поки С. і Б. хизувалися, заступник, що лежав під моїм персонажем, раптом сказав: «Я щойно закинув у клан п’ятсот тисяч каменів духа».
П’ятсот тисяч каменів духа — цього вистачить на цілий місяць кланових активностей! Я негайно відповів: «Дякую, друже».
Заступник, якого я вклав на землю і на якому буквально сидів, ще й відплатив добром, закинувши в клан камні духа. Він справді хороша людина.
Заступник: «Тоді й ти скажи щось приємне».
Я миттєво відкинув гідність і заволав: «Тату!»
Заступник, проте, не виявив очікуваної радості: «…Зміни варіант».
Я з останніх сил: «Батьку!»
Заступник: «Знову міняй».
Я: «Татусю?»
Заступник: «…»
Я: «А як щодо "Father"?»
Заступник: «…»
Я: «Головний?»
Заступник довго мовчав, а потім відповів: «Забудь». Після цих слів він нарешті воскрес, піднявся з землі і додав: «Ти мене до сказу довів».
Тут я вже не витримав: «Чому ти злишся, якщо я назвав тебе татом? Чи мені треба було назвати тебе синочком?»
Заступник знову відповів лише крапкою, даючи зрозуміти, що говорити зі мною не хоче, а потім відлетів на мечі до кланової бази.
Думки товстосумів такі складні!
89Л:
Заступник хотів, щоб ти назвав його чоловіком, зрозумів? Який ще тато, татусю тобі в поміч! Мені так шкода заступника!
90Л:
Сидіти на животі заступника і медитувати… Автор, ти справді не вважаєш, що це виглядає як поза вершника? Не дивно, що заступник не підводився.
91Л:
.
92Л (відповідь автора теми):
Агов, 91-й, не треба копіювати заступника, кого ти лякаєш?
Далі розповім вам те, що вам точно сподобається.
Раніше хтось висловлював підозри, що С. і Б. — це віртуальні персонажі, які живуть лише в грі… Я теж про це думав. Не те щоб серйозно, просто промайнула думка. Але в мене є два докази, що це не так. Сьогодні розповім про перший.
У нашому клані є група в месенджері. Спочатку її створили для оголошень перед походами в підземелля, а потім вона перетворилася на місце для теревенів. Якось один із гравців запропонував усім скинути свої фото.
Спочатку скинули дві гарні дівчини, потім атмосфера розпалилася, і всі почали ділитися фото, включно зі мною та заступником. Наприкінці в групі залишилися тільки С. і Б., які нічого не надіслали. Тож усі почали вимагати показати, як виглядає ця парочка в реальності.
С. відповів: «Я виглядаю так само, як мій ігровий персонаж».
Учасники групи в один голос заявили, що це неможливо.
С. наполягав: «Справді, один в один, жодної різниці».
У цій грі зовнішність персонажа кожен налаштовує сам. Рівень свободи в налаштуваннях дуже високий, і якщо є терпіння, можна зробити будь-що. Я навіть ходив у підземелля з персонажем, що був як дві краплі води схожий на Пен Юйяня. Ігровий персонаж С. — це еталонний красунчик, в ідеальне обличчя якого в реальному житті я не вірив. Але С. стояв на своєму і фото не надсилав.
Тоді всі переключилися на Б., вимагаючи фото від нього.
Б. сказав: «Я теж виглядаю як мій персонаж, я налаштовував його з себе».
Я: «…» Ви що, домовилися?
Ігровий персонаж Б. — це не той ідеальний красень, як у С., а типаж «гарного юнака»: великі очі, гостре підборіддя, вигляд, що так і просить, аби його помучили, і чомусь від нього віяло примхливістю та зарозумілістю. Якщо Б. справді такий, я б повірив, бо це ідеально збігається з його характером.
Проте учасники не відступали.
Зрештою, Б. не витримав тиску і надіслав фото.
Коли фото з’явилося, чат вибухнув.
Якщо фото не було підробкою, Б. справді виглядав точнісінько як свій персонаж — неймовірно милий юнак, від вигляду якого дівчата могли б знепритомніти. На фото Б. виглядав на років двадцять з хвостиком, був у чорному костюмі, ніби на світському рауті, доволі худорлявий, однією рукою тримав келих шампанського, іншу тримав у кишені, злегка схиливши голову. Його вираз обличчя був зухвалим, справжній маленький багатий аристократ.
Усі почали закидати Б. питаннями, чи це справді він.
Б.: «Навіщо мені вас обманювати?»
С.: «Це справді моя дружина, я можу підтвердити».
Б.: «Подивилися і досить, не розповсюджуйте ніде».
Після цього учасники почали бурхливо обговорювати зовнішність Б.
Усі зійшлися на тому, що такій гарній людині дозволено все: навіть якщо в грі він поводиться зухвало, то в реальності завжди знайдеться той, хто буде його балувати. Хтось почав кепкувати з С., кажучи, що йому дуже пощастило знайти такого гарного хлопця.
Тоді Б. сказав: «С. теж непоганий, у мене високі вимоги».
Після цього всі знову почали вмовляти С. надіслати фото.
Б. холодно відмовив за нього: «Навіть не сподівайтеся, С. можу бачити тільки я».
Ще одна доза кохання, що вбиває.
С. спокійно додав: «Так, тільки ти».
Я: «…»
Коротше кажучи, побачивши фото Б., я відчув якесь полегшення.
Це справді просто манірність, нічого дивного чи надприродного.
93Л:
Виходить, це все ж реальні люди. Але занадто вже вони вередливі. Не розумію, навіщо такій гарній людині інтернет-стосунки, в реалі за ним мала б черга вишикуватися…
94Л:
Тому, що в мережі він такий, в реалі він, мабуть, ще гірший, ніхто його не витримує?
95Л:
Мені цікаво, як виглядає заступник.
96Л (відповідь автора теми):
У відповідь 95-му: заступник теж нічого, виглядає приблизно так, як я собі уявляв — холодний такий тип.
Продовжу. Того дня після фотосесії в групі почалися гарячі дискусії. Хтось сказав, що фраза про те, що обличчя відображає душу, — правда: Б. в житті виглядає як примхлива красуня, а заступник — як крижаний вірний пес. І фото це підтвердили. Хтось почав сперечатися, що це не завжди так, бо голова групи (тобто я) в мережі справляє враження брутального мужика, який тільки й робить, що чухає ноги й ніс, а потім береться за снеки. Хто б міг подумати, що в реалі він такий ніжний «уке»!
Я: «Почекайте, поясніть мені, що означає "чухає ноги й ніс, а потім береться за снеки"…»
Учасники почали писати: так-так, наш голова виглядає як сексуально незадоволений "уке", так би й затискав його, поки не почав благати про пощаду!
Я ледь зі стільця не впав: «Та ви що, з глузду з’їхали?!»
Не дивно, що в мене стільки років немає дівчини, сучасні дівчата занадто жорстокі, чи не так? Тільки-но слово скажеш, як вони вже хочуть мене «затискати».
У цей момент заступник надіслав довгу низку крапок.
Я був у відчаї і попросив допомоги в заступника: «Друже, скажи хоч слово, невже я виглядаю так, як вони кажуть? Я зовсім не вважаю себе таким!»
Заступник помовчав десять секунд і відповів: «Виглядаєш…»
Я: «…»
Заступник: «…»
Група вибухнула реготом.
Я прожив двадцять років і вперше дізнався, що в мене обличчя «сексуально незадоволеного уке»…
Справедливості заради, я завжди хотів бути брутальним мужиком, тому в пориві гніву я просто видалив із групи всіх, хто сказав, що я виглядаю як «уке».
…У результаті в групі залишився тільки я один.
Довелося додавати всіх назад.
97Л:
Приховане значення того «виглядаєш» від заступника в тому, що він сам хоче тебе «затискати» до благань про пощаду. Автор, відчуваєш, що до чого?
98Л:
…
99Л:
…
100Л (відповідь автора теми):
Чорт забирай, 98-й і 99-й, можете не наслідувати заступника? Мені якось не по собі.
Невже я вже викрив себе? Чорт, чому ніхто в групі мені нічого не сказав?
http://bllate.org/book/38958/4911568
Готово: