Стоило ему только выйти за дверь комнаты, как улыбка на его лице померкла. Он вернулся в свои жилые покои и велел слугам позвать Фелпса.
Фелпс явился очень быстро. На нем была серебристо-белая легкая броня, положенная капитану стражи, а на лице еще блестели капельки легкого пота — казалось, он примчался сюда прямо с тренировочной площадки.
Фелпс был старше его на двадцать лет. Учитывая, что средняя продолжительность жизни представителей расы зергов составляет двести лет, такая разница в возрасте на самом деле не считалась большой.
Вот только Фелпс был его наставником, близким помощником мать-самка и даже когда-то присутствовал при его рождении, дожидаясь за дверью родильного зала, а в итоге стал его Супруг-самец наложник. Естественно, это неизбежно порождало всяческие сплетни.
Впрочем, Ариусу было наплевать на все это.
Его желания были слабы, с самого детства у него не было особых привязанностей, но Фелпс оказался именно тем человеком, заполучить которого он пожелал всем сердцем.
Он просто не мог смириться с тем, что человек, находившийся рядом с ним с самого раннего детства, вдруг должен покинуть его замок и его мир из-за такой нелепой причины, как необходимость выйти замуж.
Юный Ариус совершил самый дерзкий поступок в своей жизни: он выпустил плотные нити ментальной энергии и прижал наставника Фелпса, чьи боевые навыки намного превосходили его собственные, к стеклянному окну, склонившись и впившись зубами в его губы.
Это был его первый поцелуй — неуклюжий, грубый и совершенно бессистемный.В глазах Фелпса бушевал целый спектр сложных эмоций, но в конце концов он сдался и перестал сопротивляться, позволив Ариусу беспрепятственно хозяйничать и вламываться в свой мир.
Этот опрометчивый поцелуй застал врасплох жениха Фелпса, однако тот, трепеща перед властью Ариуса, даже не посмел подойти и потребовать объяснений.
На следующий день на личный квантовый планшет Фелпса пришло письмо о расторжении помолвки.
Возможно, движимый желанием вернуть жениха, а возможно, просто не желая больше сталкиваться с Ариусом, Фелпса подал заявление об отставке. Однако прежде чем он успел уйти, Ариус узнал об этом и на сей раз решил обратиться за помощью к своей мать-самка.
Адмирал Юэвэнь поначалу не хотел соглашаться и даже пытался отговорить сына: Насильно мил не будешь, да и ты ведь на самом деле не любишь его.
Он мне нужен, прошу вас, помогите мне.
Ариус произнес всего лишь эту фразу, и его мать-самка тут же сложил оружие, поступился своими принципами и лично поговорил с Фелпсом.
Ариус не знал подробностей их беседы, но результат его вполне удовлетворил.
Фелпс отказался от мысли уйти, стал начальником его личной стражи, а вскоре должен был получить статус Супруг-самец наложник.
Быть может, он не любит его, быть может, даже немного ненавидит, но это неважно. Фелпс — человек преданный и невероятно исполнительный, с ним Ариус всегда чувствует себя уютно, и он неизменно помогает ему справляться с любыми трудностями.Ариус поманил Фелпса рукой, и тот, сняв легкие доспехи и нижнюю одежду, опустился на колени и залез на кровать.
Ариус протянул руку, накрыл те самые сокровенные места между шеей и талией партнера и принялся бесцеремонно их мять, спрашивая:
— Ты в последнее время сам справлялся, учитель?
Тело Фелпса на мгновение задеревенело, и он покачал головой.
— Какой послушный.
Ариус поиграл с ним еще немного, и Фелпс привычно лег ничком на кровать, позволяя Ариусу устроиться на нем сверху, точно верхом на лошади.
За исключением самого последнего шага, они уже перепробовали все, что только было возможно.
Ариус и сам не понимал почему, но все его самые темные стороны неизменно вылезали наружу именно перед Фелпсом.
Быть может, он был полностью уверен, что этот мужчина терпелив, безобиден и никогда не умел сопротивляться или предавать.
Ариус покусывал мочку уха Фелпса, нашептывая ему на ухо пошлые слова, которые трудно было назвать любовным признанием.
— Когда мы официально проведем церемонию, я разорву твое тело, и твоя кровь обагрит белоснежные простыни...
— Я приглашу твоего бывшего жениха на наш банкет, буду целовать тебя прямо у него на глазах и заставлю его искренне желать нам счастья...
— Я заставлю тебя выносить мое яйцо зерга, а потом сделаю так, чтобы наш будущий ребёнок тоже звал тебя учителем. Разве учитель отца-трутня не может быть просто учителем...
— Ты и не думай сбегать от меня в этой жизни. Ты — моя собственность, ты будешь моим сосудом, матерью-самкой моего ребенка, будешь оберегать и сопровождать меня всю жизнь...
Руки Фелпса судорожно вжались в простыню, на тыльной стороне ладоней вздулись вены, словно он из последних сил сдерживал себя.
Ариус подался вперед.
Тело Фелпса мгновенно напряглось.
— Не бойся, — легко рассмеялся Ариус. — Пока я не стану принуждать тебя. Но рано или поздно это все равно случится, так что готовься морально, дядя Фелпс.
— ...
— Говори, — Ариусу не понравилось его молчание.
— ...Хорошо.
После столь бурной сцены и на кровати, и вокруг нее царил полный кавардак. Ариусу было все равно — он собирался чуть позже позвать слуг, чтобы все убрать, но у Фелпса кожа была тонкая, и он с привычной сноровкой принялся за уборку, отправив смененную одежду, простыни и пододеяльники на стирку уборщику-роботу.
Взгляд Ариуса скользнул по заново надетым легким доспехам Фелпса, и он насмешливо фыркнул:
— Да во всем замке все знают о наших с тобой отношениях, от чего ты пытаешься отгородиться?
— Неподобающее поведение с супругом-самцом наложником до свадьбы — это неуважение к главному супругу-самцу, — тихо ответил Фелпс.— Не думаю, що ти дійсно поважаєш його, — пальці Аріуса ковзнули по кутиках губ Фелпса. — Зрештою, хіба не ти свого часу був першим, хто сам запропонував стати моїм Главним супругом-самцем?
— Я просто вважав, що Марс не надто підходить, — Фелпс опустив повіки.
— Він рятував мене, ми однолітки, до того ж раніше не був заручений. Хай там як, він підходить куди більше за тебе, — Аріус навмисне казав різкі речі, але, помітивши, що вираз обличчя співрозмовника анітрохи не змінився, відчув якусь незрозумілу, дратівливу тривогу.
— Його характер не зовсім підходить. На щастя, тепер ви вже знайшли підходящого Главного супруга-самця.
Фелпс відповів бездоганно, так, ніби й справді радів за Аріуса.
Аріус кілька секунд пильно дивився на нього, потім відвів погляд і віддав наказ:
— Скеруй людей з'ясувати, що сталося з Лио, коли він цього разу повертався додому, і якнайшвидше донеси мені.
— Слухаю, хазяїне, — покірливо відповів Фелпс.
— Фелпсе.
— Мм?
— Минуло вже стільки часу, невже ти досі не можеш забути свого колишнього нареченого?
— Ні, — відповів Фелпс без затримки.
Аріус подивився на нього знизу вгору:
— Ти кохаєш мене, вчителю?
Фелпс зберіг мовчання, не підтверджуючи й не заперечуючи цього.
Мабуть, це означало, що не кохає; він мовчав лише для того, щоб не роздратувати його.
Крізь легкі лати Аріус торкнувся рукою живота Фелпса і промовив:
— Скоро тут буде наше дитя.
Фелпс трохи помовчав, а потім сказав:
— Марс не здатний мати дітей, Карлос і Рафаель не повинні їх мати, а як же Лио? Ти вважаєш його занадто молодим і тобі шкода змушувати його народжувати?
Аріус похитав головою:
— Я просто подумав, що якби у нас з'явилася дитина, можливо, вчителю було б не так болісно.
Аріус помітив, як пальці Фелпса ледь помітно ворухнулися. Він спокійно чекав — чекав, поки той, як бувало колись, до того, як усе зруйнувалося, м'яко погладить його по потилиці та спині, або ж, втративши самовладання, відштовхне й звинуватить.
Але Фелпс не зробив нічого. Він лише лагідно промовив:
— Я хочу, щоб усі твої бажання здійснилися.
Багато часу потому Аріус зрозумів ту половину фразу, яку Фелпс так і не вимовив вголос.
Я хочу, щоб усі твої бажання здійснилися, але я зроблю так, щоб вони ніколи не справдилися.
--
Аріус отримав чергового листа від Ассоциации защиты самцов-зергов. Після довгих привітань і побажань у листі несподівано з'явився пункт із цілком серйозним змістом.
У зв'язку з останніми радикальними й деструктивними діями деяких представниць з категорії Самки насекомых, переконливо просимо вас уникати виїздів з дому. Якщо ж поїздка необхідна, вас обов'язково має супроводжувати охорона у складі не менше двадцяти бійців.
Прочитавши листа, Аріус аніברсько не тривожився.
По-перше, в умовах суворої системи контролю Імперії витівки окремих представниць з числа Самок насекомых не могли призвести до жодних серйозних наслідків. По-друге, без крайньої потреби він узагалі не залишав свій замок, де було повно всіляких розваг. Усі знали його як відданого домашнього затишку самця, тож ніякі непередбачувані пригоди йому не загрожували.
Ой, стоп, ні, раптово згадав Аріус, він же дав згоду на запрошення від сенатора Цзинь Галуня.
Хоч це запрошення й служило лише приводом для того, аби змусити Лио швидше повернутися, з'явитися там усе одно доведеться.
Зрештою, Рафаель уже просвітив його, що вплив сенатора Цзинь Галуня в Парламент невпинно зростає і він має всі шанси стати наступником Спикер.
Ого, звучить як образ якогось суворого й старомодного політика.
Аріус колись бачив чинного Спикер Парламент. Раса зергов живуть дуже довго, а старіють повільно, тож відверто кажучи, хоча тому вже перевалило за сотню, зовні його аж ніяк не назвеш старим.
Проте в його очах ховалося надто багато всього. Коли Аріус зустрічався з ним поглядом, то відчував себе не самостійною особистістю, а якоюсь розмінною монетою, яку можна обміняти на владу чи гроші.
Спикер не надто подобався Аріусу, проте поводився з ним досить м'яко, адже його мать-самка — адмирал Юэвэнь. Воістину, в усій Імперії, окрім Маршал, існувало лише десятеро тих, хто носив звання адмирал.
адмирал Юэвэнь тримався нейтралітету і не приєднувався ні до яких угруповань, проте підтримував добрі стосунки з усіма впливовими силами, включно зі Спикер.
Спикер очолював Парламент уже тридцять років, проте за найближче десятиліття мав перейти у вікову фазу занепаду, тож питання про спадкоємця неминуче постало на порядку денному.
Останніми роками Аріус чув чимало різних імен із приставкою майбутній спадкоємець, але всі вони спалахували яскравими зірками й зникали так само стрімко.
Можливо, пан Цзинь Галунь незабаром теж опиниться серед них.
Втім, Аріуса це не стосувалося — він лінувався навіть думати про таке, щоб зайвий раз не боліла голова.
--
Хоча Аріус не виявляв особливого інтересу до Цзинь Галуня, на бенкет іти довелося б у будь-якому разі.
Придворні швеї родини саме шили нові вбрання для цього заходу. Спочатку планувалося виготовити костюми лише для Аріуса та Лио, але оскільки Фелпс як командир охорони та Рафаель як начальник служби зовнішніх зв'язків сім'ї мали супроводжувати їх, а Марс і Карлос були запрошені як почесні гості, в результаті всі п'ятеро мали бути присутніми. Тож швацькій команді довелося готувати вбрання на кожного з них п'ятьох.
http://bllate.org/book/40102/5087920
Сказали спасибо 0 читателей