Е Муюэ
Книга розповідає про головного героя на ім'я Е Муюэ, який з'явився на світ на якійсь Землі.
Він народився у звичайній повній родині з мамою, татом та братами. Він не був ні незаконнонародженим сином, ні круглим сиротою, ні жертвою домашнього насильства. Батьки любили його, а брати дружили з ним. Тут не було ані похмурих інтриг багатих сімей, ані виснажливої бідності. Він не належав ні до модних нині нікчемних невдах, ні до заповзятливих аристократів. Е Муюэ був звичайним, хоча й мав певні особливості. Утім, кожна людина на цьому світі унікальна по-своєму, і ми ж не станемо через цю індивідуальність вважати кожного зустрічного якимось дивовижним створінням.
Йому дісталося ім'я по батькові — Е Юаньли, а також західне ім'я Ніл Е. О, до речі, зовсім забули: у нашого головного героя теж є іноземне ім'я — Теодор Е. Втім, мати закордонне ім'я нині не рідкість. Завдяки розвиненому транспортному сполученню дістатися іншого кінця планети тепер простіше простого, тож немає нічого дивного в тому, що люди користуються іноземними іменами для зручності спілкування. Тим паче, що сім'я головного героя взагалі мешкає за кордоном, так що це й годі вважати чимось незвичайним. Завдяки зручності подорожей еміграція давно перестала бути чимось небаченим.
Але повернемося до батька головного героя — пана Е Юаньли, якого також звуть Ніл Е. Не знаєте його? Звісно ж, особисто ми з ним не знайомі, але на цій паралельній Землі пан Е Юаньли — справжнісінька знаменитість.
Дід головного героя, батько його батька... Стоп, чому це ми знову заговорили про дідуся? Будь ласка, наберіться терпіння, зараз усе розповімо. Повірте, знадобиться всього кілька слів, і ми з цим закінчимо. Слово даю: обмежимося цими трьома поколіннями і більше не зазиратимемо в глибини минулого.
Коротко кажучи, дідусь головного героя, старий господин Е, володіючи чудовими людськими якостями та гострим розумом, вирушив шукати щастя на чужині. Наполегливою працею він заслужив право на постійне проживання в іншій країні, одружився з іноземкою та став емігрантом. Згодом він пробився в керівництво однієї з транснаціональних корпорацій, а вийшовши на пенсію, завдяки своїм заслугам увійшов до ради акціонерів. Про забезпечення старості йому тепер можна було не турбуватися.
Завдяки старому господину Е для родини головного героя було закладено міцний фінансовий фундамент. Довгових магнатів вони із себе не уявляли, але до стандарту вищого світу дотягували без проблем, що одразу вберегло майбутнього головного героя від долі жалюгідного бідняка. На момент народження батька головного героя, пана Е Юаньли, родина вже володіла чималим статком, що дало змогу Е Юаньли спокійно займатися втіленням своєї мрії. А завдяки ліберальному характеру старого господаря Е на шляху Е Юаньли до мети не виникало жодних перепон.
Зазвичай діти від змішаних шлюбів виростають дуже вродливими, і пан Е Юаньли не став винятком. Сам старий господар Е в молодості був статним красенем, та й у зрілому віці залишався отим «старим цвіркуном»... ой, тобто старим краснем, від якого в жінок завмирало серце. Звісно ж, такий красень узяв за дружину дуже привабливу жінку, і від двох настільки гарних людей просто не могли народитися непривабливі діти. Та що там — вони вийшли настільки гарними, що це навіть переходило всі межі.
Хоча риси обличчя Е Юаньли несли в собі відбиток зовнішності обох батьків, пропорції, у які вони склалися на його обличчі, здавалися настільки досконалими, що це викликало чи не заздрощі богів. Чорне волосся дісталося від батька, додаючи йому таємничого східного шарму, а блакитні очі він успадкував від матері — коли він дивився на когось, здавалося, що погляд його сповнений незмірної ніжності. Чіткі, немов висічені з каменю риси обличчя та бездоганні пропорції тіла робили його втіленням досконалості з голови до п'ят.
З такою разючою зовнішністю та фігурою було б просто злочином ховатись від шоу-бізнесу й не показувати себе людям. На щастя, мрією пана Е Юаньли якраз і було стати великою кінозіркою, тож він без вагань подався в актори.
Маючи таку ефектну зовнішність, пан Е Юаньли примудрився привернути увагу агента прямо на вулиці. У юні роки старий господар Е не хотів, щоб син занадто рано занурювався в цей світ, тому й забороняв. Проте за Е Юаньли вже давно приглядали кілька компаній. І ось, коли йому виповнилося шістнадцять, він остаточно визначився зі своїми бажаннями та виявив характер, а старий господар Е припинив чинити опір — і продюсери тут же засипали хлопця пропозиціями.
Виявилося, що пан Е Юаньли має ще й надзвичайний акторський хист. Уже в першому своєму фільмі він зіграв другорядну роль, але зумів настільки заткнути за пояс головних героїв, що здобув незліченну армію фанатів. Він став живим втіленням ідеального чоловіка для багатьох жінок, а також заслужив визнання критиків, отримавши нагороду за найкращу чоловічу роль другого плану того року. Слава прийшла до пана Е Юаньли в одну мить. Його подальше життя розвивалося немов сюжет роману про шоу-бізнес: престижні кінопремії сипалися як з рогу достатку, фільми за його участю гарантовано збирали касу, його режисерські роботи ставали успішними, а підробіток моделью приніс йому всесвітню славу.
Такий чоловік міг би здатися ідеальним романтичним партнером для будь-якої жінки, проте пан Е Юаньли, зазнавши чималого впливу старого господаря Е, вирізнявся рідкісною для шоу-бізнесу вірністю. Зустрівши свою майбутню дружину, він проніс ці почуття через усе життя, щасливо одружився і донині залишається взірцевим чоловіком. У світі розваг їхній шлюб вважають справжнім еталоном гармонії.
Мати головного героя, Жули Семион, походила з родини з достатком дещо вищим за середній. Це дозволяло їй займатися музикою виключно заради душі, не піддаючись спокусі шукати кар'єрного пробиття через непристойні пропозиції. Ця елегантна жінка із золотистим волоссям та смарагдовими очима випромінювала витонченість, притаманну вихованим дівчатам із заможних родин. Вона ніколи не лихословила і не йшла на повідку в сумнівних трендах. Відкритість і жвавість, властиві жителям США, дивовижним чином поєднувалися в ній із благородною стриманістю шляхетної панночки. Її дебютна пісня пролунала як чистий струмок, змиваючи втому від роздратованої, метушливої музики. Завдяки своєму чистому, незаплямованому образу вона миттєво здобула популярність. І ті, кому подобався такий імідж, і ті, хто вважав його занадто простим, сходилися в одному: вона мала чудовий голос, а слухаючи її співи, починаєш відчувати, ніби очищається сама душа. У якийсь момент навіть релігійні кола запрошували її записати альбом зі священними гімнами.
Батько головного героя, пан Е Юаньли, і його мати, пані Жули, зуміли зберегти бездоганну репутацію у світі шоу-бізнесу. Познайомившись, вони одразу відчули взаємну симпатію, яка з кожною новою зустріччю розпалювалася все сильніше, і вони не забарилися зі шлюбом попри свій юний вік. Ця новина розбила серця багатьом шанувальникам обох статей. Проте, оскільки вони здобули популярність не завдяки продюсерському іміджу, а виключно завдяки таланту, їхнє одруження анітрохи не позначилося ані на рейтингах, ані на кількості фанатів.
Згідно зі звичним життєвим сценарієм, за весіллям мало послідувати народження дітей. Через три роки після одруження пан Е Юаньли та пані Жули зустріли нового члена сім'ї. Точніше кажучи, хоча вони й народилися в родині зірок і відрізнялися від інших, ці немовлята були такими ж звичайними дітьми, як і мільйони інших. Ніякого переродження чи переміщення в часі — вони поводилися як типові немовлята: їли, спали, випорожнювалися за покликом інстинктів, прокидалися та плакали ночами від голоду, не даючи молодим батькам ні хвилини спокою. Ба більше — дитя виявилося не одне, а двоє.
Саме так, наш головний герой Е Муюэ мав ще й брата-близнюка на ім'я Е Муси, якому дали західне ім'я Рекс Е. Хоча вони й були близнятами, розрізнити їх можна було з першого погляду, оскільки хлопчики успадкували різні риси. Чиста випадковість генетики наділила нашого головного героя Е Муюэ чорним волоссям і чорними очима східного типу, тоді як його брат вирізнявся абсолютно західною зовнішністю із золотавим волоссям та материнськими зеленими очима.
Близнята з різною зовнішністю — це справді дещо незвичне, але аж ніяк не привід вважати його самого чимось більшим, аніж простою дитиною. Він ріс міцним і здоровим хлопчиком, насолоджуючись турботою та любов'ю батьків, як і будь-яка інша дитина.
Звісно, у кожного з нас є власні особливості та відмінності від інших. Мав таку особливість і маленький Е Муюэ: його мислення трохи відрізнялося від загальноприйнятого. Це не означало, що він був якимось диваком, просто деякі речі він сприймав під дещо іншим кутом. Найяскравіше це проявлялося під час перегляду мультфільмів: якщо інші діти раділи, коли герої справедливості лупцювали лиходіїв, то наш маленький Е Муюэ раптом починав співчувати цим самим лиходіям.
На запитання чому він так реагує, малий Е Муюэ відповідав:
— Злодій стільки працював, стільки старався, а його все одно перемогли герої справедливості. Це ж так сумно. Хіба тато не казав, що за старанність завжди буде нагорода? Чому ж погані хлопці нічого не отримують?
Його батьки, пан Е Юаньли та пані Жули, вважали такий хід думок доволі незвичним. Хоча в словах сина й була певна логіка, а співчуття саме по собі — річ хороша, але співчувати лиходіям? Цю помилку необхідно було негайно виправляти. Зрештою, суспільна мораль влаштована інакше, і білими воронами бути важко. Звісно, вони мешкали в м'скраїні зі вільними поглядами, де кожен міг вільно висловлювати будь-які думки, але до виховання дітей усе одно слід ставитися обережно.
— Серденько, він же лиходій, — м'яко пояснював люблячий тато Е Юаньли, сподіваючись навчити сина бачити чужий біль і розуміти невідворотність покарання за злочини. — Його старанність була спрямована на погані справи, він заподіяв біль багатьом людям. Рідні та близькі постраждалих дуже сумують через це. Злочинці мають бути покарані, і їхня наполегливість не заслуговує на винагороду.
— Але ж у лиходіїв теж є батьки й родичі, хіба вони не сумуватимуть? — простодушно заперечив маленький Е Муюэ, зауваживши чужий біль... от тільки вибравши для цього дещо не ту людину.
Люблячий тато Е Юаньли, який неодноразово грав ролі родичів негативних персонажів, розгубився: як пояснити дитині всю складність таких почуттів? Коли ти, з одного боку, зненавидів усе зло, що зробила людина, а з іншого — через прихильність досі не хочеш її смерті. Чи зміг би маленький син зрозуміти подібні нюанси?
Е Юаньли спробував зайняти інший підхід:
— Ну от дивись, якби тато вчинив щось погане й засмутив маму, чи вважав би ти, що тата слід покарати?
На це янгольська мама пані Жули лише виразно закотила очі. Ну хто ж пояснює на таких прикладах? Дорослі мотиви занадто заплутані, а подібні порівняння від Е Юаньли легко могли наштовхнути дитину на хибні думки. Тож люблячий тато Е Юаньли швидко виправився:
— Ну, скажімо, якби ти відмовлявся нормально їсти, ми з мамою дуже засмутилися б і заборонили тобі їсти солодощі.
Маленький Е Муюэ схилив голову набік:
— Ні. Якби тато зробив щось погане, я б допоміг йому все приховати, щоб мама не дізналася, і тоді вона б не засмутилася. А якби тато погано їв, я б з'їв його порцію сам — мама б не знала і не плакала б, а потім я просто дав би татові цукерку, щоб його не карали.
Слова малюка були зворушливими, але ж чи правильно це? Пан Е Юаньли та пані Жули серйозно замислилися і навіть почали читати книжки з дитячої психології, давши зарік спрямувати світогляд сина на правильний шлях.
Попри те, що мислення маленького Е Муюэ дещо відрізнялося від загальноприйнятих норм, завдяки наполегливим зусиллям батьків більшість його життєвих орієнтирів і цінностей згодом усе ж прийшла в норму. Тому можна сміливо стверджувати: маленький Е Муюэ був справді, просто неймовірно звичайною дитиною.
http://bllate.org/book/40047/5079437
Сказали спасибо 0 читателей